50г сухого кореня дягиля = 25грн або 100г = 43грн.
Дягиль – мочегонна рослина. Про кашель і спазми можна забути, застосувавши корінь дягиля . Із-за того, що в організмі виробляється недостатньо шлунковий сік, відбувається розлади шлунку, здуття живота, від яких допоможе дягиль. Дякуючи вмісту в дягелі органічних кислот, він застосовується як діуретичний (мочогінний) і потогінний засіб.
Спосіб застосування та дози кореня дягелю лікарського. Приготування відвару кореня дягелю лікарського: 3 ст. ложки або 10 г сировини заливається 200 мілілітрами окропу, потім в закритому посуді нагрівається на водяній бані протягом півгодини. Відвар охолоджують 10 хвилин при кімнатній температурі, проціджують і доводять кип’яченою водою об’єм до 200 мілілітрів. Термін його зберігання – не більше двох діб. Приймати слід по півсклянки 2-3 рази на день після їди.
(//agrotorg.net)
Настій трави дягеля приймається по 2 столові ложки 4 рази на день перед їжею. Для його приготування 15 г висушених коренів заливається 300 мілілітрами окропу і настоюється 2і години. Можливе використання порошку з кореневищ дягелю – його приймають по півграма 3 рази на день перед їжею.
Застосування кореня дягелю лікарського в їжу. Коріння використовуються в якості ароматизатора для цукерок,
кондитерських виробів,
борошна. Застосовується як спеція при приготуванні м’ясних страв. Свіжі корені використовують для приготування цукатів, варення.
Побічна дія кореня дягелю лікарського. Можливі фотосенсибілізація і роздратування
шкіри. Слід пам’ятати про можливість отруєння в разі передозування.
Протипоказання до прийому кореня дягелю лікарського. Не призначається в періоди вагітності та годування груддю, при сильних менструальних кровотечах.