Догляд за картоплею.
Догляд за картоплею.
Автор: Курчинский А.В.
Картопля після посадки вимагає проведення робіт пов’язаних із збереженням і створенням в міжряддях пухкого грунту, боротьби з бур’янами, зрошенням та підживленням.
Одним з найперших заході, що проводять на картоплі є поверхневе розпушення грунту, який ущільнився внаслідок опадів або є щільний за своїми фізичними властивостями для забезпечення рослин повітрям та теплом у наслідок чого прискорюються сходи картоплі . До того ж цей захід ефективний у боротьбі з бур’янами, що знищуються у фазі білої нитки. Дану операцію проводять сітчастими боронами типу БС-4 один або два рази, залежно від потреби. Надмірна кількість проходжень агрегату негативно сказується на стані грунту. При проведенні усіх наступних операцій слід застосовувати тракторні шини < 300 mm завширшки в іншому випадку порушується структура грунту, що в підсумку знищує врожайність.
Наступною операцією є після сходове підгортання грунту. До обробітку слід приступати за висоти 30 % сходів картоплі 6 — 8 см, при цьому сходи картоплі бажано повністю вкрити грунтом це сприяє утворенню бічних додаткових коренів та може зберегти сходи від нічних заморозків. Метою такого обробітку є створення високого рихлого гребеня, розпушення грунту у міжрядді, що сприяє доступу повітря (необхідною умовою росту та розвитку картоплі), знищення бур’янів у міжряддях та присипання їх у рядку. Залежно від типу грунту обирають різні робочі органи для підгортання. Підгортачі із плоскими лемешами застосовують в основному на легких і середніх грунтах, для важких грунтів більш придатні підгортачі з круто нахиленими лемешами. Також для підгортання використовують дискові підгортачі, регулюючи швидкість руху агрегату можна створити оптимальні параметри гребеня висотою 18 — 20 см та нахилу боків 35 — 40 см. Залежно від конкретних умов проводять до 3-х механічних обробітків поля. При догляді за картоплею можна пошкодити кореневу систему та бульби що утворилися, оскільки корені близько розташовані до поверхні грунту, тому обробітки слід проводити з великою обережністю та акуратністю.
Зовсім інший підхід до обробітку грунту під час вегетації картоплі слід використовувати, якщо є можливість застосування фрезерних агрегатів з активними робочими органами. Після сходів картоплі обробіток проводять один раз із формуванням високооб’ємних гребенів висотою 25-30 см в один прохід агрегату. При використанні фрез важливою умовою є формування гребеня суворо по центру рядка картоплі у противному випадку дана операція може тільки нашкодити. Формування гребенів дуже важливий елемент технології від якого залежить подальший успіх отримання високого врожаю, операцію слід проводити у скорочений термін, щоб не пошкодити вегетуючі рослини. За даної технології боротьба з бур’янами здійснюється шляхом хімічних обробок.
Картопля дуже вимоглива культура до поживних елементів. У цьому розділі ми звернемо увагу на компенсування недостатньої забезпеченості культури елементів живлення, не вдаючись в основну систему удобрення.
Підживлення картоплі важливий елемент технології вирощування його можна розділити на кореневе та листове.
При недостатній забезпеченості картоплі азотом, за об’єктивних причин, можливе компенсування його нестачі у період вегетації. Цей захід проводиться на початку вегетації безпосередньо перед першим окучуванням або гребнеутворенням. Стосовно доз внесення необхідно виходити із загального балансу азотного живлення та очікуємих результатів (насіннєві посадки, рання продукція чи акцент на вміст сухих речовин). Підживлення є одним із кроків дробного внесення азоту, що за технологією складає 25 — 35 % від загальної норми внесення. Операцію здійснюють навісним розкидувачем мін. добрив, що дає змогу рівномірно розподілити добрива на одиницю площі, зменшити загальний тиск на грунт та оперативно здійснити захід.
Так як до цвітіння картопля поглинає 2/3 частини фосфору і калію від загальної потреби, а ці елементи є малорухливими у грунті то підживлення проводять тільки за необхідністю. Розрахована норма цих елементів повинна надходити при основному внесенні. Все ж компенсовувати нестачу фосфору або калію необхідно на початкових етапах вегетації перед першим підгортанням картоплі або гребнеутворенням.
Стосовно позакореневого підживлення тут слід звернути увагу на мікроелементи. Їх нестача на картоплі зустрічається не часто, але такі елементи як Бор та Марганець потребують часом додаткового внесення. На сьогоднішній день ринок добрив дає змогу підібрати препарати з акцентом на ці елементи або повний збалансований вміст мікроелементів та інших речовин для культури картоплі. Стосовно ефективності таких препаратів судити вам по зібраному врожаю та його прибавці, тут актуальний такий показник як економічна ефективність.
Зрошення. Картопля культура вимоглива до забезпеченості вологою на протязі усього періоду вегетації. Через відносно слабку кореневу систему на неглибоке проникання коріння у грунт картопля реагує на посуху у різних агрокліматичних зонах. Водоспоживання картоплі за період вегетації складає 2900 — 3100 т води на 1 га тож при нестачі ґрунтових запасів вологи + опадів у період вегетації може призвести до значного недобору врожаю. У такому випадку обов’язковою умовою вирощування картоплі є зрошення.
У промисловому виробництві найчастіше використовують дощування, застосовуючи поливні машини фронтальної чи кругової дії або барабанні установки.
Режим зрошення картоплі передбачає регулярні поливи картоплі на протязі усього періоду вирощування, тому збій у системі водопостачання призводить до неминучих втрат врожаю. Вологість грунту необхідно підтримувати на рівні 75 — 80 % від НВ на початку вегетації до фази бутонізації та 80 — 85 % від НВ у послідуючі фази розвитку. Припинення поливів проводять на початку відмирання бадилля. Щоб вийти на загальний показник водоспоживання 3000 т/га необхідно рівномірно розподілити дози поливів на протязі усього періоду вегетації з урахуванням опадів за цей період. Кількість поливів може коливатися від 4 до 7 також враховуючи особливості сорту. Поливні дози слід розподіляти за увесь період не однаково, початкові дози складають 300 — 400 м3/га до фази бутонізації, яка співпадає із змиканням рослин у рядку після чого поливну дозу збільшують до 400 -550 м3/га. Таким чином просумувавши кількість поливів та їх дозу з опадами за період росту в кінцевому варіанті необхідно вийти на оптимальний показник водоспоживання. Наслідки нестачі вологи можуть призвести до втрати 40 % врожаю по причинам скорочення періоду вегетації, вторинного росту бульб, повного зупинення метаболічних процесів тощо.
Рідше у промисловому виробництві картоплі застосовують краплинне зрошення. При виборі краплинної трубки слід керуватися такими показниками як крок крапельниці, водовилив за годину, вид емітера тощо. Режим зрошення повинен відповідати режиму водоспоживанню картоплі, тому норми поливів планують з розрахунку 38 — 42 т води за добу. Однією з переваг краплинного зрошення є можливість внесення мінеральних водорозчинний добрив, що очевидно дає значну прибавку урожайності.
При плануванні заходів пов’язаних із зрошенням картоплі слід враховувати показник рентабельності зрошення, особливо це стосується краплинного зрошення враховуючи ціни на водорозчинні добрива та власне поливну систему.
В залежності від витрат і цін на картоплю при її реалізації цей показник у різних агрокліматичних зонах неоднаковий. Рівень рентабельності застосування зрошення на півдні України можна вважати як високий.
